1. Розробка технічного завдання.
1.1 Призначення проектованого виробу.
1.1.1 Визначити
призначення виробу - виріб
призначений для кращого зберігання одягу.
1.1.2
Експлуатаційні показники застосування виробу
(виду роботи) на практиці. Так як на
тремпель навішують одяг, то його використовують у повсякденному
житті і вішають у шафу.
1.1.3. Вплив виробу на якість і ефективність
реалізації ним експлуатаційних показників. Виріб призначений
для навішування одягу, що дозволяє зберігати одяг більш охайним,
захищеним від жмакання.
1.1.4. Вимоги до виробів (видів робіт) даного
призначення. Виріб повинен відповідати санітарно-гігієнічним
норма, бути зручним у використанні, мати гарний естетичний
вигляд. Матеріал, з якого виготовляють тремпель, повинен
відповідати екологічним нормам. Виріб не повинен задавати
ушкодження.
1.2.
Вимоги до конструкції виробу.
1.2.1. Обґрунтування конструкції виробу з
точки зору його призначення і експлуатаційних показників.
Конструкція тремпеля відповідно до його призначення повинна бути
простою у виготовленні, мати достатній запас міцності,
відповідати естетичним вимогам.
1.2.2. Вибір конфігурації виробу.
Конфігурація виробу повинна відповідати його призначенню і
віковим особливостям користувача.
1.2.3.
Вимоги до основних частин виробу,
інших елементів, які враховуватимуть експлуатаційні показники.
Розбираючи вимоги до основних частин
виробу, слід зазначити, що в виробу повинна бути перекладина для
навішування брюк та достатньо великий крюк для зручного
користування у шафі.
1.3.
Вимоги до матеріалу.
1.3.1.
Техніко-економічні чинники, які визначають вимогу до матеріалів,
придатних для виготовлення виробу.
Виходячи з техніко-економічних чинників ми визначаємо декілька
основних вимог, а саме: доступність матеріалів, їхня помірна
ціна, їхня безпечність.
1.3.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до виробу.
Тремпель не повинен мати шкідливого випромінювання,
хімічного забруднення, алергічних подразників, краї зразків не
повинні завдавати ушкоджень.
1.3.3. Експлуатаційні вимоги до виробу.
Враховуючи призначення виробу, велика увага повинна приділятися
надійності з'єднання деталей. Розміри тремпеля повинні
відповідати розмірам одягу певних вікових груп.
1.3.4. Вимоги до матеріалів основних частин
виробу. Матеріали, які використовують для виготовлення
тремпеля повинні відповідати санітарно-гігієнічним нормам,
нормам техніки безпеки.
2. Розробка технічної пропозиції.
2.1. Аналіз зразків-аналогів.
2.1.1. Аналіз форми та габаритних розмірів
зразків-аналогів:
-призначення виробу:
для навішування одягу;
-види матеріалів для виготовлення деталей:
заготовки з сосни або
ялини (дуба, акації, вільхи, бука), проволока 4;
-вид конфігурації:
виріб виготовляється з рейок 420х20х 16 (1 шт.),
16 х 60 х 50 (2 шт.), 12 х 12 400 (1 шт.);
- вид конфігурації частин та способи їх з’єднання між собою:основні
частини з’єднуються між собою на клею, з’єднання крюка з основою
тремпеля відбувається за допомогою розклепування.
2.1.2.Аналіз конструктивної побудови зразків-аналогів :
№ з/п |
Вимоги до конструкції |
Номер зразка - аналога |
№ 1 |
№ 2 |
№ 3 |
1 |
Кількість деталей у виробу |
4 |
2 |
5 |
2 |
Призначення деталей |
для навішування одягу |
3 |
Матеріал деталей |
Сосна, стальна проволока |
4 |
Габаритні розміри виробу |
420 х 250 |
420 х 100 |
420 х 120 |
5 |
Складність конструкції деталей |
середня |
низька |
середня |
6 |
Надійність роботи у виробі |
середня |
висока |
висока |
7 |
Відповідність вимогам пропорційності
форми і лінії (вимогам дизайну) |
відповідає |
8 |
Естетичний і оригінальний вигляд |
оригінальний |
звичайний |
оригінальний |
9 |
Технологічність виготовлення деталей |
висока |
проста |
середня |
10 |
Простота і надійність з’єднань деталей |
відносно
проста |
проста
надійна |
проста
надійна |
11 |
матеріалоємність |
висока |
висока |
середня |
2.1.3 Визначення майбутньої конструкції виробу:
№ з/п |
Вимоги до конструкції |
Номер зразка - аналога |
1 |
Кількість деталей у виробу |
2 |
2 |
Призначення деталей |
1,3 |
3 |
Матеріал деталей |
1,2,3 |
4 |
Габаритні розміри виробу |
в залежності від призначення 1,3 |
5 |
Складність конструкції деталей |
2 |
6 |
Надійність роботи у виробі |
2,3 |
7 |
Відповідати вимогам пропорційності форми
і ліній (вимогам дизайну) |
1,3 |
8 |
Естетичний і оригінальний вигляд |
1,3 |
9 |
Технологічність виготовлення деталей |
2,3 |
10 |
Простота і надійність з’єднань деталей |
2,3 |
11 |
Матеріалоємність |
3 |
2.1.4. Оцінка якості спроектованого виробу та
відомих зразків-аналогів.
2.1.4.1. Оцінка якості зразків:
Кп = Кід – К відх мак
Кп - коефіцієнт якості питомого виробу;
Кід
- ідеальний коефіцієнт виробу (теоретичний);
Квідх мак = - , де в-кількість
врахованих позитивних вимог.
Коефіцієнт максимально можливий (Кмах)
розраховується Кмах= Кід - -
де С-загальна кількість вимог. Результати
фіксуємо і порівнюємо у наступні таблиці.
Вид виробу |
Коефіцієнт виробу |
Зразок №1 |
0,80 |
Зразок №2 |
0,85 |
Зразок №3 |
0,90 |
Спроектований виріб |
0,91 |
Макс. можливий коеф. якості |
0,90 |
2.1.4.2. Аналіз переваг якостей
спроектованого виробу в порівнянні із якостями трьох відомих
зразків-аналогів.
Спроектований виріб є оригінальнішим. Основною
перевагою є те, що на його виготовлення йде відносно менше
матеріалу. Деталі прості у виготовленні, при цьому надійність їх
з'єднань достатньо висока.
2.1.4.3. Недоліки спроектованого виробу.
Конструкція має більше деталей ніж інші
зразки-аналоги.
2.1.5. Аналіз методів технологічної
обробки деталей та їх з'єднань в зразках-аналогах:
Назва
оброблюваних
деталей |
Номер зразка-аналога в якому
використовується |
Основа |
2,3 |
Підвіски |
3 (2шт.) |
Перемичка |
1,3 |
Крук |
1,2,3 |
2. Висновки за технічною пропозицією:
- відповідність зразків-аналогів своєму
призначенню: зразки-аналоги №1 і №3 повністю відповідають
своєму призначенню;
- технологічність запропонованих
зразків-аналогів: зразок-аналог №3 в
певній мірі відповідає призначенню та технологічності до даного
виробу;
- зразок, який ви вибираєте в якості
зразка-прототипу для подальшого проектування:
в якості прототипу ми вибираємо зразок-аналог №3
тому, що він відповідає всім вимогам по призначенню, має добрий
естетичний вигляд, достатню надійність конструкції, а також
відносно малу матеріалоємність.
3.
Ескізне проектування.
3.1. Опис зовнішнього вигляду:
- назва виробу:
тремпель.
- види і асортимент матеріалів для
виготовлення деталей: дерев'яні рейки
з сосни 420x20x16, 16x60x50, 12x12x400, стальна проволока 04 мм
довжиною 200 мм;
- кількість, форма, розміри деталей, інші
елементи і деталі конструкції: виріб складається з основи
розміром 420x20x16, підвісок розміром 16x60x50 (2 шт.),
перемички розміром (400x010) та крука зі стальної проволоки 04мм
довжиною 200мм;
- види з'єднань деталей у виробі:
основні частини з'єднуються між собою на клею,
з'єднання крука з основою тремпеля відбувається за допомогою
розклепування;
- види обробки деталей:
у виробі присутня обробка стругання,
обпилюванням, свердлінням та оздоблення шліф папером;
- вимоги до матеріалів: всі матеріали
повинні відповідати санітарно-гігієнічним нормам, мати достатню
міцність, добре піддаватися обробці інструментами, металева
проволока повинна мати гарну пластичність.
- рекомендовані габаритні розміри деталей:
420x120x16.
4. Розробка технічного проекту
4.1. Визначити вихідні дані для побудови
креслень деталей виробу та розміри характеристики.
4.2. Розробити і побудувати креслення
конструкції деталей виробу в масштабі
4.3. Виконати креслення або схеми елементів
з'єднання деталей та вузлів виробу в масштабі.
5. Розробка робочої документації.
5.1 Визначення витрат матеріалів на зразок
виробу.
Специфікація виробу
№ |
Найменування |
Кількість |
Матеріал |
Розміри |
з п |
деталей |
|
|
мм |
1 |
Основа |
1 |
сосна |
420x20x16 |
2 |
Підвіски |
2 |
сосна |
60x50x16
|
3 |
Крюк |
1 |
стальна проволока |
200 |
5.2.Скласти технологічну карту на
виготовлення виробу.
Назва: основа тремпеля
Матеріал: сосна
Заготовка: рейка 20 х 16 х 420
№ з/п |
Назва операції |
Операційний ескіз |
Пристосування
та верстати |
ріжучий |
вимірювальний |
1 |
розмічання |
|
верстак столярний |
олівець |
лінійка,
кутник |
2 |
стругання |
|
верстак столярний |
рубанок |
Лінійка |
3 |
свердління |
|
верстак столярний |
коловорот
свердло
Ø 4 |
|
4 |
оздоблення |
|
верстак столярний |
шліфпапір |
|
Назва: підвіски
Матеріал: сосна
Заготовка : рейка 60 х 103 х 16
п/п |
Назва операції |
Операційний ескіз |
Пристосування та верстати |
ріжучий |
Вимірювальний |
1 |
Розмічання |
|
Верстак столяр |
Олівець, лінійка |
столярна,
кутник |
2 |
Різання |
|
Верстак столяр |
ножівка |
|
3 |
Обпилювання |
|
Верстак столяр |
напилок |
Кутник
столярний |
4 |
Розмічання |
|
Верстак столяр |
Олівець,
Шило
столярне |
Лінійка, кутник |
5 |
Свердління |
|
Верстак столяр |
Коловорот,
Свердло
Ø10 |
|
6 |
оздоблення |
|
|
шліфпапір |
|
|
|
|
|
|
|
|
НАЗВА: Крюк.
МАТЕРІАЛ: Сталь. ЗАГОТОВКА: Проволока 200x04.
6. Розрахунок собівартості і ціни виробу.
6.1. Визначення собівартості виробу, для
виробництва якого потрібні наступні витрати:
6.1.1. Розрахунок матеріальних витрат:
Назва матеріалів |
Ціна одиниці
вимірювання |
Витрати
матеріалів |
Вартість витрат,
грн. |
Деревина |
1050 грн.м |
420x20x16(1 шт.)
60x50x16 (2шт.)
400x12x12 (1шт.) |
0,39 |
Наждачний
папір
|
20грн. м |
150x150 |
0,45 |
Клей ПВА
|
15 грн.л |
0,01л |
0,15 |
Всього: |
|
|
0,99 |
6.1.2. Вартість витрат на електроенергію при
роботі на верстатному обладнанню: роботи з
електроінструментом немає.
6.1.3.Розрахунок оплати праці на підставі, що
оплата працівника III
розряду складає 1грн. на годину:
прирівнюємо працю учня до праці працівника
III розряду, практична
робота триває 65 хв., виходячи з цього робота учня оцінюється
1грн. 08 коп.
6.1.4. Розрахунок податку на заробітну плату:
податок на заробітну плату складає 13%, виходячи з цього
податок на заробітну плату становить 0,144грн
6.1.5. Визначення амортизаційних відрахувань
на інструменти і обладнання: амортизаційні відрахування за
65 хв. роботи становить 0,12 грн.
6.1.6. Визначення загальної собівартості
виготовлення виробу за пп.6.1.1.
6.1.7. Загальна собівартість становить 2,21 грн.
6.1.8. Визначення величини прибутку внаслідок
реалізації виробу, який складає 10% - 25% від
собівартості: величина прибутку становить 0,22 грн. 0,55
грн..
6.1.9. Визначення договірної ціни реалізації
виробу як суму за пп..6.1.6. -6.1.7.: договірна ціна
становить 2,43 грн. - 2,76 грн.
7. Розрахунок екологічних параметрів
виробництва виробу.
7.1.
Визначити коефіцієнт замкненості виробництва виробу (Кз) з
врахуванням вторинної переробки відходів:
Н- фактичне споживання природних ресурсів на
одиницю виготовленої продукції (кг).
А - об'єм (маса) спожитих матеріально -
сировинних ресурсів з відходів (кг)
О - об'єм (маса) не перероблених відходів (кг).
7.2.
Визначити коефіцієнт відходоємності виробництва виробу (Кв):
Рч = 19~довідниковий коефіцієнт для деревинних і
текстильних відходів.
7.3.
Визначити коефіцієнт екологічності виробництва
(Ке) за умови, що відходи будуть перероблені:
Ке=1~Кв=1~0Д2 = 0,88.
7.4.
Визначити коефіцієнт безвідходності виробництва (Кб) з
врахуванням
вторинного використання відходів:
7.5. За одержаною величиною коефіцієнту
безвідходності виробництва (Кб) визначити екологічність
виробництва виробу.
За умови повного використання відходів Кб = 1.
При Кб = 0,9.. 1-виробництво є безвідходним і
екологічно чистим, при Кб = 0,8..0,9- є маловідходним і при Кб
менше 0,7 - виробництво є відхідним.
За величиною коефіцієнта безвідходності
виробництва дане виробництво є маловідходним.
8. Розрахунок собівартості і ціни виробу.
8.1. Визначення собівартості виробу, для
виробництва якого потрібні наступні витрати.
8.1.1. Розрахунок матеріальних витрат.
Розрахунок витрат матеріалів.
Таблиця 6
Назва 1 матеріалів |
Ціна одиниці
вимірювання,(грн.) |
Витрати матеріалів |
Вартість витрат,(грн.) |
Липа |
100 грн/м |
0,4 |
0,006 |
Залізо |
25 грн/м |
1 |
0,037 |
Сосна |
400 грн/м |
0,5 |
0,027 |
Фарба |
15 грн/л |
50 г |
0,75 |
Разом: 0,82
8.1.2. Вартість електроенергії 1 кВт/год = 0,156
грн. для виготовлення виробу потрібно 1 год., з яких 0,5
машинних робіт та 0,5 ручних, на токарному верстаті працюємо 0,2
год, на фугувальному решту часу.
Потужність токарного верстата становить
1,5кВт/год., отже Nзатр=1,5x0,5 = 0,75 кВт/ год , потужність
фугувального верстата становить 1,5 кВт/ год., отже Nзатр =
1,5x0,5 = 0,75, тоді Nзатр = 1,5 кВт/ год. Отже С2 = 1,5
х 0,15 = 0,23 грн.
8.1.3. Розрахунок оплати на підставі, що оплата
працівника III
розряду складає 1 грн. за годину. Час виготовлення виробу Т = 1
год. Розрахунок оплати праці працівника
S=1x1
= 1 грн.
8.1.4. Податок на заробітну плату Д= 20%,
розрахунок податку на заробітну
плату А = 1 х 0,2 = 0,2 грн.
8.1.5 Визначення амортизаційних відрахувань на
інструменти і обладнання.
Таблиця 7. Аморзитаційні відрахування
Назва
інструменту |
Вартість (грн.) |
Час зносу (роки) |
Амортизаційні
відрахування
(10%)
(грн.) |
Амортизаційні
відрахування на 1 робочу добу |
Токарний верстат |
6000 |
10 |
600 |
0,164 |
Фугувальний верстат |
2000 |
10 |
200 |
0,054 |
Набір стамесок |
120 |
10 |
12 |
0,019 |
Наждачний
папір |
2 |
— |
0,2 |
0,2 |
Всього: 0,43
Отже Ао = 43 коп.
8.1.6.Визначення загальної площі собівартості
виготовлення виробу за пунктами 8.1.1. - 8.1.5.
0,82 + 0,5 + 0,23 + 1 + 0,43 = 2,98 грн.
8.1.7.Визначення величини прибутку внаслідок
реалізації виробу, який складає 10-25% від собівартості.
Прибуток дорівнює 0,7 грн.
8.1.8.Договірна ціна дорівнює 2,98 + 0,7 = 3,68
9. Розрахунок екологічних параметрів
виробництва виробу.
9.1. Визначити коефіцієнт замкненості
виробництва виробу (Кз) з врахуванням вторинної переробки
відходів.
Кз - (Нт Ак) -
Онз/ (Нт Ак) = ( 0,1 х 0,5) - 0,004/ ( 0,1 х 0,5 ) = 0,92
Ак- об'єм спожитих матеріально - сировинних
ресурсів з відходів (кг) =0,01
Онз — об'єм не перероблених відходів (кг) =
0,0008
Нт-фактичне споживання природних ресурсів на
одиницю виготовленої
продукції (кг)
9.2. Визначити коефіцієнт відходоємності
виробництва виробу (Кв)
Кв - (Онз Рч / Нт)
Ак = ( 0,004 х 19/0,1 ) х 0,5 = 0,38
Рч= 19- довідниковий коефіцієнт для деревинних і
текстильних відходів.
9.3. Визначити коефіцієнт екологічності
виробництва (Кє), за умови, що відходи будуть перероблені.
Кє=1-Кв=
1-0,38=0,62
9.4. Визначити коефіцієнт
безвідходності виробництва (Кб), з врахуванням вторинного
використання відходів.
Кб = Кє + Кз/2 =
0.62 + 0.92/2 =0,77
9.5. За одержаною величиною коефіцієнту
безвідходності виробництва (Кб) визначити екологічність
виробництва виробу.
За умови повного використання відходів Кб=1. При
Кб = 0,9...1 виробництво є безвідходним і екологічно чистим. При
Кб =0.8...0.9 виробництво є маловідходним. При Кб < 0,8
виробництво є відходним. Виробництво є маловідходним. |