В шкільних
майстернях на заняттях передбачено проведення
лабораторно-практичних робіт по
окремим темам програми. Кожна з робіт має свій зміст, яким визначаються характер і послідовність дій учнів.
Разом з тим лабораторно-практичні роботи мають багато спільного: завдання
пов'язані з дослідами, які дають учням нові знання, поширюють їх технічні
знання; виконання робіт часто супроводжуються виконанням ескізів; при
виконанні лабораторно-практичних робіт учні
опираються на свої знання по основам наук. По одній темі програми можуть
виконуватись різні лабораторно-практичні
роботи в залежності від обладнання, яке є в учбових майстернях.
Лабораторно-практичні роботи в шкільних майстернях можуть проводитись фронтально
і по графіку. Вибір форми проведення залежить від дидактичної мети і
кількості обладнання. Фронтальна форма має ряд важливих позитивних сторін. Вона
дозволяє безпосередньо зв'язати
лабораторно-практичні роботи з практичними. Заняття проходить при роботі
всіх учнів під наглядом учителя. Це дозволяє швидко побачити і виправити
будь-яку помилку учнів. При такій формі організації заняття готується одна
інструкція на весь клас, яка може бути дана
учням як інструктаж. Така форма роботи виховує у учнів відповідальність,
дозволяє дати можливість учням самостійно виконувати завдання. Далі
описана лабораторно-практична робота, яка може виконуватись в шкільних
майстернях.
Тема:
Ознайомлення з зразками пиломатеріалів, які застосовують в
столярному
виробництві.
Мета:
Ознайомити учнів з будовою деревини, видами
пиломатеріалів, дати технологію виготовлення ДСП. Визначити по
зразкам пиломатеріали.
Обладнання
заняття:
Зразки
пиломатеріалів, ДСП, зразки
деревини різних
порід, деревина на випробовування на зріз і
згин; вимірювальні лінійки;
таблиця «Будова деревини».
Методичні
рекомендації:
При
поясненні будови речовини
треба мати на
увазі, що на уроках ботаніки учні будуть вивчати внутрішню
будову стебла рослин (кора,
камбій, серцевина), здійснення різних кілець і виконувати
лабораторну роботу. Тому треба більше розповісти про
неоднорідність будови деревини в різних напрямках і як цей
фактор впливає на її механічні властивості, (міцність,
твердість, пружність, опір різанню, згину). Учитель дає учням
розрізати звичайним ножем брусок деревини м'якої породи (сосна,
липа)вздовж і поперек волокон.
Учні роблять висновок,
що деревина легко розщеплюється вздовж волокон при великому
зусиллі. Розрізати деревину поперек волокон неможливо, приклавши
більше зусиль. Учням видають зразки призматичної форми однакових
розмірів з різним напрямком волокон і пропонують,
згинаючи їх, розломити.
Зробивши це, учні роблять висновок, що зразки, які вони згинали
вздовж волокон, легко ламаються, а міцність зразків, які учні
згинали поперек волокон, більш висока. Далі розповідають про
властивості деревини (колір, текстура, блискучість,
запах), показуючи при цьому зразки порід деревини чи їх малюнки.
Учні мають поняття про пиломатеріали.
Учитель дає перелік видів
пиломатеріалів, розміри. Він виконує на дошці малюнок
обрізної форми і дає завдання учням виконати теж саме в зошитах;
називає елементи (пласть, торець, ребро, кромка), показує їх на
малюнку і на зразку дошки, розповідає про елементи, які учні
записують в зошити. Учитель показує ці елементи на
пиломатеріалах інших видів - на рейці, брусках, брусах. Для
закріплення матеріалу учням пропонують виконати
технічне завдання наприклад:
на обрізній дошці визначити кількість торців, ребер, кромок,
пластей. Розповідаючи про ДСП, учитель підкреслює, що цей
матеріал має цінність, знайомить з його властивостями і де він
використовується, показує зразки ДСП, вказує на розміри плит
(товщина від 10 до 50 мм, ширина і довжина до 2,5 і 5,5 м).
Характеризуючи властивості ДСП, учитель розповідає, що ці плити
відрізняються
від пиломатеріалів тим, що мають однакову міцність на всі
напрямки, на підлягають загниванню і червоточенню, добре обробляються
різанням, можуть бути з'єднані цвяхами, шурупами, клеєм.
Приводить приклад їх
практичного використання. З метою закріплення матеріалу по
вивченню пиломатеріалів пропонує ат конати лабораторну
роботу. Проводить її фронтально, розділивши учнів по 2-3
чоловіки. Перед виконанням
лабораторної роботи вчитель пояснює її зміст, записує на дошці
порядок виконання і дає форму звіту.
Порядок виконання роботи:
1.
Ознайомитись з
трьома зразками пиломатеріалів, виміряти
їх товщину і ширину,
визначити вид пиломатеріалу.
2.
Встановити відмінність зразків по (кольору, блиску, текстурі,
запаху)
3.
Скласти таблицю за формою.
№
зразка |
Розмір,мм |
Вид
пиломатеріалу |
Текстура
(малюнок) |
Колір,
блиск,запах |
товщина |
ширина |
|
|
|
|
|
|
Лабораторно-практична робота закінчується підведенням підсумків
її виконання. |