Головна

Про школу

Методична робота

Виховна робота

Краєзнавча сторінка

Учнівська сторінка

Гостьова книга

Вони працювали

в нашій школі

Герасимчук Андрій Федорович

Герасимчук Борис Андрійович

Голюк Юлія Федорівна

Жур Ніна Іванівна

Заруба Анатолій Романович

Заруба Тамара Григорівна

Зарудній Паїсій Каленикович

Марчук Ірина Харитонівна

Павлюк Юрій Миколайович

Петрук Світлана Володимирівна

Пінчук Наталія Олексіївна

Рубан Ганна Алуїзівна

Савчук Ганна Іванівна

Савчук Юрій Миколайович

Садовнік Тамара Леонідівна

Сайчук Валентина Леонідівна

Сайчук Лариса Іларіонівна

Сичик Тамара Михайлівна

Сідоров Руслан Валентинович

Українець Надія Іванівна

Шевчук Віктор Гаврилович

Шевчук Олена Пилипівна

Історія школи

Історія Косенівської школи

В селі Косенів школа функціонує з 1855 року. Це була церковно-приходська школа, в якій тоді навчалося 26 учнів, вчитель в ті часи отримував зарплату 4 рубрі в місяць.

З 1924 року в сільські школі функціонує 4 класи. Школа була початковою. В ній нараховувалось 62 учні. Першими вчителями були: Царик Ілля Григорович, Царик Ніна Омелянівна та Герасимчук Андрій Федорович. З учнями працювати було важко. Багато батьків в той час не могли зрозуміти для чого потрібне навчання. Вони не пускали дітей в школу, заставляли виконувати їх різні домашні роботи. Тому вчителям потрібно було майже кожен день крім навчання дітей, відвідувати батьків, говорити з ними, переконувати їх, доводити користь навчання. Діти часто кидали школу або відвідували її погано. В класах діти були різного віку. Так, наприклад, в першому класі були учні, яким вже було по 10, 11 і навіть 12 років, були й діти, яким виповнилося 8, 9 років. Була нестача в зошитах, книгах, часто однією книгою користувався увесь клас.

Умови життя були нелегкі. Одягнутись не було в що. Дівчата здебільшого носили полотняні спідниці, а хлопці полотняні штани. Жоден учень не мав сумки для носіння книг. Всі діти носили книги в полотняних торбинах, кожен учень носив чорнило з чорнильницею. В 1932 році організовується піонерський загін, який включав в себе 23 піонери. В 1932 році для школи було побудовано нове приміщення і в 1934 році семирічну школу з села Крайня Деражня було перенесено в село Косенів. В селі була організована в цьому році семирічка. Сюди в школу ходили учні з Косенева, Крайньої Деражні і Середньої Деражні. Директором школи був призначений Рева Самійло Максимович, першим вожатим – Міськевич Іван Павлович. В школі працює 10 вчителів. Серед них була вчителька Гарбар Ганна Федорівна, яка організовувала в школі художню самодіяльність. Нею був організований хор і танцювальна група з дівчаток старших класів. Учасники художньої самодіяльності виступали часто з концертами перед населенням сіл Бесідки, Дуплинки, Крайня Деражня, Кам’янка, Токарів.

Активними учасниками художньої самодіяльності були: Савранська Ярина, Сидоренко Ліда, Сидоренко Галина. Піонери здебільшого допомагали колгоспу в збиранні урожаю льону. Головним завданням для учнів було хороше навчання. І наслідки були не поганими. В школі було багато відмінників. Серед них: Артемчук Настасія, Нелін Марія, Нелін Євгенія, краля Христя, Ничипорук Параска, Ходаківська Марія, Махлай Марія, Садовник Віра та інші. Взимку в класах було тепло, але дівчата на уроках завжди сиділи в хустках.

Рева Самійло Максимович працював директором школи до 1937 року. В цьому ж році його переводять вчителем у Великий Молодиків. На його місце був призначений новий директор школи Гарбаров Василь Прохорович – сирота, який ріс і виховувався в дитбудинку. Вчителем німецької мови працює Герасимчук Андрій Федорович. Чагарний Феодосій Петрович працює вчителем української мови і літератури. Сам він родом із Черкаської області. Був партизаном. В роки війни загинув під час визволення Білорусії від фашистів. Коваль Михайло Маркович – вчитель історії і географії, згодом переїхав в село Леськи Черкаської області. Косінський Василь Петрович – вчитель початкових класів. В роки війни загинув від рук фашистів. Косінська Наталія Іванівна – вчитель початкових класів, переїхала до села Христинівка Київської області. Кисіль – вчитель історії, родом з Андрусівського району, після війни працював секретарем міському партії. Олександр Данилович – вчитель математики, родом із Коростишівського району, загинув в роки війни під час визволення Славути від фашистів.

Ганна Федорівна Гарбар, вчителька 1 – 4 класів, вихованка з дитбудинку Білорусії. Вчителька добре володіла білоруською мовою. Пізніше вона стає вчителькою української і літератури. В роки війни вчителька померла від хвороби серця.

Всі вчителі були активними учасниками художньої самодіяльності. Був організований драматичний гурток, учасниками якого були здебільшого вчителі.

Коли розпочалася Велика Вітчизняна Війна всі вчителі пішли на фронт. В школі залишилися вчителі Гарбаров Василь Прохорович, Гарбар Ганна Федорівна та Косінська Наталія Іванівна. Гарбаров Василь Прохорович залишився в школі у зв’язку з тим, що був хворий. В цей час в школу було призначено 2 молодих вчителі: Поліщук Володимир Григорович, згодом вчитель математики у Велико-Деражнянській восьмирічній школі та Поліщук Володимир Панасович, завідуючий Середньо-Деражнянською початковою школою. Школа на передодні війни була семирічною, пізніше стає початковою. Учнів стає все менше.

З 1 січня 1944 року Андрій Федорович працював завідуючим початковою школою в селі Кам’янка.

Після війни школа була початковою (4 класи), пізніше з’явився п’ятий клас, а в 1948 році було вже 7 класів.

Директором школи стає Самійленко Анатолій Євтухович. Після війни обидва вчителі Поліщуки перебували в рядах Радянської Армії. Вчителем математики призначено Кульбу Олексія Олександровича, який згодом стає директором Велико-Деражнянської восьмирічної школи. Українську мову викладає Мотря Гаврилівна, яка потім пішла працювати в Несолонь. Також мову і літературу викладала вчителька із Великого Молодькова, теперішній вчитель школи №4 м. Новоград-Волинський. Вчителем математики працює Олініченко Ганна Макарівна, яка приїхала до нас із Білоцерківського району Київської області. Були паралельні класи. Було 2 п’ятих класи, 2 шостих і 2 сьомих класів. Кращими учнями в навчанні були: Садовнік Юлія Федорівна, згодом вчитель початкових класів в нашій школі, Кондратюк Ліда, Макарук Ліда, Махлай Олена, Фіщук Галя.

Пізніше директором став Семенюк, а за Семенком Татарчук Петро Михайлович, який працював директором з 1952 по 1961 роки. У п'ятдесятих роках у школі появляється ряд нових учителів, які багато років свого життя віддали нашій школі. Так у 1950 році в школі трудову діяльність починає Шевчук Олена Пилипівна, була вчителем української мови і літератури. У 1953 році у школі одразу з'являється 4 нових учителі:  Шевчук Віктор Гаврилович - вчитель фізкультури, пізніше працював учителем біології і хімії, а в період 1964 - 1987 роки був директором школи; Голюк Юлія Федорівна - вчитель початкових класів; Марчук Ірина Харитонівна - вчитель російської мови і літератури; Рубан Ганна Алуїзівна - вчитель математики. Старшою піонервожатою була Крупиневич Галина Володимирівна, також в цей період відкривається шкільна бібліотека.  До 1960 року нашу школу відвідували діти із Середньої Деражні. Пізніше діти з Середньої Деражні ходили у Великодеражнянську школу, яка відкрилася в цей час. З 1961 по 1963 роки директором школи було призначено Закусило Анатолія Ульяновича. За цей невеличкий період силами учнів зібрано багато жолудів, за рахунок яких в школу було куплено телевізор (перший на село) та програвач. Піонервожатою була Крупиневич Галина Володимирівна, ще й досі пам'ятають танець з вінками, який підготувала з дівчатами Галина Володимирівна.

З 1964 року директором школи було призначено Шевчука Віктора Гавриловича. З 1964 року старшою піонервожатою працює Теодорович Лариса Іларіонівна, а з 1966 - Ситницька Тамара Григорівна, які разом із тим навчали молодші класи.

З 1967 року старшою піонервожатою призначено випускницю Яруньської середньої школи Гурбан Ніну Іванівну. Учні школи приймали активну участь у виступах художньої самодіяльності, допомагали колгоспу у зборі осіннього врожаю, працювали на шкільних дослідницьких ділянках. В школі працювало 12 вчителів.

На задньому плані вигляд Косенівської школи у шістдесятих роках

Вигляд Косенівської школи на початку сімдесятих років

В 1971 році школа поповнилася новими вчителями: випускницею Дубенського педучилища Ходаківською Валентиною Леонівною, яка спочатку була піонервожатою, а згодом вчителем німецької мови; Савчук Ганною Іванівною - вчителем музики, згодом вчителем української мови і літератури, а в період з 1987 по 1994 Ганна Іванівна була директором школи. Ганна Іванівна організувала один з кращих в районі учнівських хорів. За часів її роботи на посаді директора школи, було побудовано нове приміщення школи, яке почало функціонувати з 1990 року.

З 1976 року при школі функціонує духовий оркестр під керівництвом Заруби Анатолія Романовича. Оркестр неодноразово ставав призером районних і обласних конкурсів.

У 1979 році в школі на групі продовженого дня працює нова вчителька - Садовнік Тамара Леонідівна, випускниця Коростишівського педучилища, пізніше вона працює вчителем російської мови і літератури, а з 1990 року - заступником директора по виховній роботі.

З 1981 року піонервожатою стає Артемчук Віра Антонівна, згодом Віра Антонівна працює вчителем біології і хімії.

В 1987 році колектив школи поповнився двома вчителями: вчителем фізкультури стає Карпець Любов Федорівна. Згодом Любов Федорівна працює вчителем. зарубіжної літератури, а в 2000 року стає завучем школи; Заруба Анатолій Романович, який раніше був керівником духового оркестру стає вчителем музики.

В 1987 році на посаду директора школи було призначено Савчук Ганну Іванівну. Саме в цей період при сприянні місцевого колгоспу, зокрема його керівника Ящука Олександра Ульяновича розпочинається будівництво нової школи.

В 1989 році трудову діяльність в школі починає Заїка Інна Петрівна, спочатку вона була піонервожатою, а згодом працює вчителем української мови і літератури.

В березні 1990 року школа перейшла до нової будівлі. І починаючи з 1990 року школа стає середньою.

Нове приміщення Косенівської школи

В 1990 році в школі починає працювати Голюк Світлана Миколаївна. Світлана Миколаївна була вчителем початкових класів, з 1992 по 2000 роки Світлана Миколаївна була завучем школи.

В 1991 році піонервожатою стає Василець Наталія Федорівна, згодом Наталія Федорівна працює також вчителем географії.

В 1992 вчителем зарубіжної літератури стає Гаврилюк Оксана Володимирівна, пізніше Оксана Володимирівна працює на посаді вчителя історії. Пінчук Наталія Олексіївна спочатку працює лаборантом, а згодом вчителем ОБЖ, трудового навчання і основ здоров'я.

В 1993 році вчителем історії в школі починає працювати Бортник Леонід Миколайович. А вже з наступного 1994 року Леонід Миколайович стає директором школи.

З 1994 по 2008 роки в школі працює Павлюк Оксана Миколаївна. Оксана Миколаївна працювала вчителем математики і фізики, а в 2008 році перейшла працювати в Середньдеражнянську школу.

В 1994 році в школі лаборантом працює Сайчук Олег Анатолійович, згодом Олег Анатолійович працює на посаді вчителя фізичного виховання.

В дев'яностих роках в школі працювали багато вчителів. Серед них: Марчук В'ячеслав Фадейович, Горчиський Віталій Сергійович, Вансович Володимир Валентинович, Климець Іван Михайлович, Жур Михайло Олександрович та інші.

В 2007 році в школі на посаді вчителя біології і хімії починає працювати Гальчук Ганна Олександрівна.

А в 2008 році на посаді вчителя фізики та математики починає працювати Петрук Світлана Володимирівна.

У 2013 році вийшли на пенсію вчитель початкових класів Жур Ніна Іванівна та вчитель української мови Савчук Ганна Іванівна. В цьому ж році до школи прийшли працювати вчитель початкових класів Жур Валентина Валеріївна та вчитель німецької мови Сідоров Руслан Валентинович