 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Крайня Деражня |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Село Крайня Деражня Житомирська область, Новоград-Волинський район Історична дата утворення – 1852 році Поштовий індекс – 11752 В селі протікає річка Згар. Територія (тис.кв.м) – 997 Населення – 248 осіб Щільність населення (осіб/кв.км) 278.840 Адміністративні центри: обласний – Житомир, районний – Новоград-Волинський. Корисні копалини на території села не знайдено. Рослинний та тваринний світ характерний для українського Полісся. Косенівська сільська рада За даними про кількість населення в 1923 році в селі Крайня Деражня проживало 573 осіб, з них:
Дані про господарства в селі Крайня Деражня станом на 1923 рік:
Станом на 1924 рік в селі функціонує школа, в якій є 3 класи. Пізніше школа стала семирічної. Школа була семирічною до 1934 року, а в 1934 році семирічну школу з села Крайня Деражня перенесено в село Косенів. А в Крайній Деражні продовжує функціонувати початкова школа. В період НЕПУ йшла відбудова господарства села. Село не обминув і голодомор 1932 – 1933 років. Після голодомору 1932 – 33 років на Україні. З села вивезено було все зерно. Не маючи чого їсти, пекли хліб з висівок, лляної полови, трави, варили юшку з бур’яну, їли бруньки з дерев, м’ясо здохлих коней. Під час масових репресій 1937 року на Україні, в с. Косенів було репресовано багато людей. Коли в 1941 році почалася Велика Вітчизняна війна, багато чоловіків пішли на фронт, звідки повернулися додому далеко не всі. Життя у післявоєнні роки було характерним для жителів нашої місцевості в ті роки. Було зовсім нелегким життя у післявоєнні роки. Не вистачало навіть продуктів харчування. Не вистачало техніки, всі роботи переважно виконувались вручну. Вирощували в основному жито, пшеницю, ячмінь, картоплю, цукрові буряки, льон, коноплі. На початку шістдесятих років в селі відкрито клуб. В середині шістдесятих років відбулася електрифікація села. В селі почали появлятися перші телевізори. У сімдесятих роках умови життя людей покращувались. В колгоспі появилося набагато більше техніки. В частині села прокладено кам'яну бруківку, а в 1975 році відбувся перший рейс автобуса Новоград-Волинський - Косенів. У вісімдесятих роках, коли головою колгоспу був Ящук Олександр Ульянович відбувався стрімкий розвиток господарства колгоспу, впроваджуються нові технології обробітку землі і догляду за худобою, з'являються КЗС, АВМ і багато іншої техніки для раціоналізації господарства. Колгосп стає одним з кращих в районі. Здійснено асфальтування доріг в селі. На початку дев'яностих років починає функціонування Косенівська сільська рада, і село Крайня Деражня відноситься до неї. У дев'яностих роках, як і по всій Україні не відбувається покращення життя більшості людей. Відбувається поступовий занепад колгоспу, а в людей власні господарства були не великі, власної техніки було дуже мало. Таким чином в людей були досить мало можливостей для покращення життя. Поступово у людей збільшуються власні господарства, також збільшуються людські земельні наділи. Основним джерелом надходження коштів для людей стають власні господарства, а саме здача молока, продаж худоби і картоплі. У середині двотисячних років колгосп припинив своє функціонування і землі передані в оренду КСП "Граніт", що не призвело для покращення добробуту села. На даний в селі функціонує клуб, фельдшерський пункт і початкова школа. Життя в селі відбувається так, як в переважній більшості сіл України, більшість жителів села не має роботи, багато людей їздять на заробітки, молодь з села виїжджає. Один із способів проведення часу для багатьох людей є "культурний" відпочинок біля бару.
Фото Крайнодеражнянської ЗОШ І ступеня
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
